Психологічне насильство полягає у словесних образах, погрозах, приниженнях, переслідуванні, залякуванні, обмеженні волевиявлення особи, контролі, що спричиняють невпевненість, нездатність захистити себе, шкоду психічному здоров’ю. Психологічне насильство не завжди проявляється у видимій словесній агресії.
Особливо небезпечною формою психологічного насильства та маніпуляції є газлайтинг, метою якого є змусити потерпілого сумніватися в адекватності свого сприйняття навколишньої дійсності, ставлячи під сумнів власну пам’ять та розсудливість.
Маніпуляція — основа газлайтингу
Мета газлайтингу – змусити людину засумніватися чи то в адекватності власного сприйняття дійсності, чи то в об’єктивності того, що її оточує, взагалі.
Кривдник поступово переконує потерпілу особу, що саме вона є маніпулятором, агресором, неадекватною людиною, провокує конфлікти. Потерпіла особа під впливом такої поведінки кривдника починає сумніватись у правильності своїх дій, почувається винною у всьому, погоджується з винуватцем у тому, що є «поганою мамою/поганим батьком», «копією своєї мами/батька» (у негативному сенсі), «робить життя близьких токсичним».
Надмірний контроль
Схильні до надмірного контролю батьки, намагаючись привчити дитину до “правильних” емоцій і почуттів, часто говорять їй: насправді ти так не думаєш. Тобі лише здається, що ти цього хочеш, але ж ти хочеш зовсім іншого. Так само часто батьки заперечують фізичне насильство над дітьми. Чоловік вважає сльози дружини, які є нормальною реакцією на його образливі слова або вчинки, – проявом її депресії і радить піти лікуватися.
Непідтвердження
Непідтвердження – ще одна назва цієї маніпулятивної поведінки. Вона належить шотландському психіатру Рональду Лейнгу. З огляду на те, що людина – істота соціальна, їй потрібно, щоб інші “підтвердили” адекватність її власних вчинків та поглядів. Суть газлайтингу – у навмисній відмові надати таке підтвердження, у фальшивому запереченні чиїхось дій та думок. Таке нерідко спостерігаємо там, де люди протягом тривалого часу знаходяться разом – на роботі, в родині, в дитячих чи підліткових колективах.
Емоційні маніпуляції
Демонстративне мовчання, ігнорування або агресія у відповідь на незручну поведінку. Сенс маніпуляції — дотиснути іншого за допомогою почуття вини або сорому. Якщо в стосунках ви відчуваєте провину за геть усе — швидше за все, ви виправдовуєте очікування маніпулятора. Так і задумано. Найболючіше переживання — через образу й ігнорування. Мовчання іншої людини — безмежний простір для негативних фантазій. І жертва емоційного насильства використовує це неоране поле, щоб засіяти його самобичуванням і пошуком відповіді на запитання “що зі мною не так?” У результаті жертва не може впоратися з почуттям провини і вибачається.
Причина газлайтингу — низька самооцінка
Потреба маніпулювати, принижувати виникає через небажання визнати винним у погіршенні стосунків себе. Через низьку самооцінку, страх втратити гарну і розумну дружину, заздрість її успіхам. Причиною часто бувають дитячі травми, емоційна недоступність батьків. У своїх докорах, щоб дошкулити болючіше, агресори, як правило, апелюють до того, що людина не в змозі змінити – до віку, статі, походження, фізіологічних особливостей, вживаючи такі фрази: “Як ти можеш так поводитися, ти ж жінка!”, “Не лайся при дітях, ти ж мати!”, “Подивися на себе – теж мені принц!”, “З твоєю комплекцією можна й три дні не їсти”.
Розвивайте впевненість у собі
Не треба перевіряти, чи дійсно ви або ваш партнер не казали чи не робили того, в чому вас намагаються запевнити. Це лише посіє у свідомості зайві сумніви. Потрібно більше довіряти собі, розвивати впевненість у власних переконаннях, правильності ваших дій.
Якщо такі нездорові стосунки склалися на роботі, краще змінити колектив. Те саме стосується й дітей. У випадку цькування в школі дитину краще перевести до іншого навчального закладу. Коли ж газлайтер – ваш чоловік, не варто виправдовуватися чи доводити, що ви – не божевільна. Спокійно, але твердо скажіть йому, що таке його ставлення вас ображає і що надалі ви не будете миритися з ним. Якщо нічого не зміниться – збирайте речі та йдіть, не роздумуючи.
Усвідомте свою роль
Якщо ви усвідомите себе в ролі жертви, наприклад зрозумієте власну вигоду від цієї пасивної позиції й свідомо включитеся як доросла людина (називатимете речі своїми іменами, ставитимете кордони, звертатиметеся по допомогу) — гра припиниться. Найскладніше — зробити вибір.
Хай там як, але ви не просто так потрапили в стосунки, де є емоційне насильство. І, швидше за все, щось подібне ви переживаєте не вперше. Це означає, що є глибока неусвідомлена внутрішня проблема, і ви обираєте стосунки з емоційними аб’юзерами. Із цим треба розібратися, аби подібний досвід не став довічним. Коли в парі, дружній чи романтичній, є двоє свідомих дорослих — емоційне насильство неможливе.