Продовжуємо нашу інформаційну онлайн-кампанію з попередження та припинення домашнього насильства та насильства за ознакою статі “Не треба мовчати — треба говорити!” та торкнемося питання поширених у суспільстві стереотипів про сексуальне насильство та згоду на вступ в інтимні зносини, неправильне тлумачення якого часто стає підґрунтям для вчинення кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості особи — зґвалтування, сексуального насильства, примушування до вступу в статевий зв’язок, статевих зносин з особою, яка не досягла шістнадцятирічного віку, розбещення неповнолітніх.
Сексуальне насильство – це втягнення іншої людини у свою сексуальну активність без її добровільної згоди. Сексуальною активністю є не лише секс, а і мастурбація, оголення статевих органів заради задоволення, непристойні доторкання, підглядання за такими інтимними процесами як перевдягання, справляння природної потреби, приймання душу, тощо. Щодо дітей – перегляд порнофільмів, розмови на відверті теми, демонстрація натуралістичних зображень статевих органів, навчання онанізму, фотографування їх у відвертих позах, без одягу та інше. Особливістю злочинів проти дітей є те, що їх добровільна згода на сексуальні дії не вимагається. Будь-які дії, навіть за добровільної згоди дітей, є насильством щодо них та карається законом.
Кримінальним кодексом України кваліфікуються як злочини проти статевої недоторканості дітей, розбещення неповнолітніх та статеві зносини з особою, яка не досягла шістнадцятирічного віку. Розбещенням неповнолітніх є вчинення розпусних дій щодо особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, тобто ті ж самі цинічні розмови про секс, мастурбація при дитині або навчання її цьому, петтінг та інше. При статевих зносинах з особою, яка не досягла шістнадцятирічного віку, ключовим є не біологічний показник – статева зрілість, а досягнення певного документального віку.
Зґвалтуванням визнається вчинення дій сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи. При цьому зґвалтуванню може бути підданий як чоловік, так і жінка, а також другий з подружжя чи родич. 11 січня 2019 року в законодавстві зявився термін “добровільна згода”, який одразу ж став об’єктом для жартів у соціальних мережах, але фактично визначив: “Якщо особа не бажає – залиш її в спокої!” або: “Якщо я не бажаю – ніхто не має права мене примушувати”. Останнє правило, наприклад, дуже підходить для випадків домашнього насильства, коли і кривдник, і постраждала особа не розуміють, що секс без згоди – це зґвалтування, а не подружній обов’язок. Ніяких угод, актів, розписок тощо закон не передбачає, свідки також не потрібні. Головне у стосунках – відсутність примусу. Нижче публікуємо відео про це, пояснюючи на прикладі чаю поняття згоди на статеві зносини.
Слід відмежовувати від зґвалтування поняття сексуальне насильство – вчинення будь-яких насильницьких дій сексуального характеру, не пов’язаних із проникненням в тіло іншої особи, без добровільної згоди потерпілої особи.
Примушування жінки чи чоловіка до вступу в статевий зв’язок природним або неприродним способом особою, від якої жінка чи чоловік матеріально або службово залежні або сексуальний харассмент. Тобто протиправним є схиляння до сексуального акту особи, яка є підлеглою по роботі чи навчанню, винна певну суму коштів чи іншим чином матеріально залежна від порушника.
Деякі види сексуального насильства караються за статтею хуліганство (грубе порушення громадського порядку). Наприклад, до відповідальності можуть притягти за публічне оголення статевих органів чи мастурбацію (ексгібіціонізм), підглядання за іншими людьми у душових кабінках, примірочних у магазинах, туалетах (вуайєризм), тертя своїми статевими органами об тіло інших людей (без оголення чи проникнення) та інше.
Якщо ви вважаєте себе жертвою сексуального насильства, потрібно якнайшвидше після вчинення правопорушення звертатись до найближчого відділення поліції та написати заяву про вчинення щодо вас злочину. Відносно дитини це може зробити законний представник – мати, батько або інші особи, які опікуються нею. Адже сліди злочину легко втратити і, як наслідок, складніше довести вину злочинця. У випадку зґвалтування дуже важливо не приймати душ та не викидати одяг до проведення медичної експертизи, на яку направить поліція.
Висловлюємо подяку за надані відеоматеріали управлінню організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області
Інформація підготована провідним юрисконсультом Хмельницького міського Центру соціальнихслужб для сім’ї, дітей та молоді
Надією КРЕЩУК