Cексуальний потяг до представника своєї статі не завжди свідчить про гомосексуальність. Адже справжні гомосексуали відчувають сексуальний потяг тільки до представників своєї статі. За деякими даними, виключно гомосексуальне статеве життя ведуть близько 2% чоловіків і ще менший відсоток жінок. Окрім того, є бісексуали, які відчувають потяг до людей обох статей. Коли ви запідозрили,що донька — лесбіянка, а син — гей, або вони самі повідали вам про свою сексуальну орієнтацію, важливо дотримуватися простих правил, які допоможуть і вам, і вашим дітям обговорити цю тему, про яку не прийнято говорити, а також зберегти добрі взаємини у родині.
Розмовляйте
Якщо дитина довіряє вам і хоче поділитися, запропонуйте їй розказати, чому вона так думає, що відчуває, чи тривожиться з цього приводу. Разом із сином чи донькою спробуйте розібратися у причинах такої орієнтації або підозрах щодо неї. Якщо підлітка це бентежить, вислухайте його з повагою до його почуттів і до партнера, стосовно якого він відчуває сексуальний потяг. Спробуйте разом знайти вихід зі становища: змінити його або ваше ставлення до того, що відбувається. Або ж приймайте рішення щодо радикальних дій.
Не звинувачуйте
У жодному разі не звинувачуйте і не зрікайтесь своєї дитини. Адже причиною гомосексуальної поведінки може бути підліткове експериментування, інтерес до нового й незвичного. Це може бути й сексуальна ініціація, схиляння партнера однієї з дитиною статі до близькості. Не варто скидати з рахунку і бісексуальну природу почуттів та інші форми сексуальної поведінки.
Порадьте все проаналізувати
Під час відвертої розмови варто порадити підлітку: з усією відповідальністю за власне майбутнє замислитися над своєю орієнтацією, оцінити її звабні і сумнівні сторони; знайти в собі сили піти від друзів чи знайомих, які підштовхують до гомосексуальної поведінки; звернути увагу на однолітка протилежної статі, зав’язати з ним знайомство, дружбу, почати зустрічатися.
Прийміть ситуацію
Якщо підліток не виявляє бажання мінятися,а навіть навпаки, прагне до нових гомосексуальних зв’язків, спробуйте прийняти це як факт, як подію, що сталася у вашому спільному житті, як певний етап розвитку вашої дитини та її особистості. Вона має право виявляти свою сутність і почуття, будувати життя за власними уявленнями. До речі, визнання і прийняття його права на власний вибір унеможливить продовження гомосексуальних контактів вам на зло. Бажання робити наперекір батьківським установкам, а також соціальним традиційним очікуванням, є однією з поширених причин іншої, неприйнятної для вас, стратегії поведінки (у тому числі й сексуальної). Не забувайте, що це — ваша рідна дитина, і немає нічого більш важливого, ніж її щастя, душевний спокій, психологічна рівновага, любов і довіра між вами. Що більш виваженими будете ви у своїх словах і вчинках, то відвертішими стосовно вас і конструктивнішими до власної долі будуть висновки і дії дітей. Не робіть поспішних висновків. Розширюйте свої знання: вам стане у пригоді психолого-педагогічна і медична література. Підліткові, який страждає і не може знайти свого місця серед однолітків, а також його занепокоєним батькам не зайвою буде допомога психотерапевта, сексолога, а також дружня підтримка або порада з боку щирих друзів та інших родичів. В окремій родині, у межах усього суспільства важливо поліпшувати гендерне виховання, демонструвати та пропагувати здорові взаємини між статями, проповідувати сімейні цінності, красу любові між чоловіком і жінкою.
Автор: провідний психолог Коцюк Олександра