
У «гарячу» пору екзаменів і підготовки до ЗНО головне завдання батьків – створити для дитини сприятливу атмосферу і комфортні умови, які б допомогли їй добре підготуватися.
Чому випускники так бояться складати ЗНО?
Карантин схожий на відпустку чи довгі вихідні, тому варто розуміти, що для дорослих і дітей – це все-таки період розслаблення.
Рано чи пізно всі батьки задаються питанням – як привити дітям любов до книжок? Краще подумати про це якомога раніше, адже у родині, де книги люблять, і де дитина із самого малечку оточена мальовничою і захоплюючою літературою, проблем із цим зазвичай не виникає. Однак і в більш старшому віці дітей можна заохотити читати, якщо підійти до цього питання творчо.
У проміжках між нападами, постійний страх, що це все знову повториться. Я боюся бувати в місцях, де у мене стався напад. Якщо мені не допоможуть, скоро не залишиться такого місця, де б я міг відчувати себе в безпеці від паніки» – так описує свій стан людина, що має тривожний розлад. Це типовий хід думок для людей, що страждають від нападів «панічних атак».
Знецінення так би мовити вшиті в наше повсякдення – навіть на «дякую» ми не задумуючись відповідаємо «немає за що». Але якщо ми замислимось, то зрозуміємо, що зробили щось корисне чи добре, а іноді це означає і «складне», то чому ми говоримо, що нам це нічого не коштувало? Як навчитися не знецінювати себе та оточуючих.
Знецінення – це захисний механізм, який працює за принципом приниження значущості почуттів, цінностей і успіхів інших людей або своїх власних. Знецінення, отримане в контакті з близькою людиною, – дуже неприємна річ, здатна зіпсувати стосунки і впливати на сприйняття людиною себе і свого життя.
Карантин продовжили Але вихід з нього все одно не буде миттєвим. Частина людей навчилася жити в такій реальності й повернення на вулицю для них – це як знову сісти на велосипед після зими – ніби й цікаво, але незвично. Інша частина так і не змогла пристосуватися до нової реальності й все ще відчуває тривогу, страх та нав’язливі думки.
За період карантину багато людей прийняли ситуацію і адаптувалися до неї. Вимушена ізоляція створила умови максимального обмеження соціальних контактів, сформувала певний мікроклімат в родинах.
У віці біля 4-5 років і починається славнозвісний період «Чому?», коли дитина пізнає світ за межами власного кола сприйняття. Якщо до цього періоду малюк здебільшого цікавився речами, які оточують його та безпосередньо впливають на його життя, то з 4 років (але інколи пізніше — в залежності від характеру дитини) дитя починає цікавитись і самою природою існування тих чи інших обʼєктів. За відповідями на свої питання дитина йде, звісно, до батьків.