Не може бути гіршої муки, аніж бачити як від голодної смерті відходить у небуття твоя родина. Тож ми, українці, повинні пам’ятати про трагічні сторінки нашої історії, щоб вони більше ніколи не повторилися!
Міський Центр по роботі з дітьми та підлітками за місцем проживання, вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932-1933 років.
Кожен із нас переосмислює історію, трагічні її сторінки, які примушують стискатися людські серця. Кажуть, що минуле не належить нікому зокрема. Воно — надбання нинішніх і майбутніх поколінь, бо саме нам та їм належить винести з нього всі найсерйозніші уроки, щоб подібні людські трагедії не повторилися. Ніде і ніколи! Тож, плекаймо у своєму серці і розумі любов до світу, до людей…
Ми маємо зцілювати зболені рани нашої історії – нести спогади, ставити мету, виховуватись усе життя самим і виховувати інших!